Сторінка для батьків

Золоті правила для батьків

Більшість дітей - "звичайні". Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з приводу того чого не може зробити.

У різних дітей - різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання - визначити оптимум вашої дитини.

Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований працелюбний.

Здійснитися в житті може лише активна дитина, Виховуйте людину дій , вчинку.

Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.

Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину - розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.

Не змішуйте поняття "хороша" і "зручна" дитина! Хороша живе своїми думками і почуттями інших (тобто самостійна і чуйна). Зручна - це дитина, яку дорослі «пристосували» до себе - слухняна, підкоряється вимогам. безвольна.

Викорініть із своєї практики вираз: "Роби, раз я вимагаю". Замініть цю форму вимоги іншою: "Роби, тому що цього не можна не зробити". Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...

Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, зона відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.

Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей, своїми виборами. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою...

Будьте відповідальними! Безпечність - механізм, який продукує борги перед долею дитини, перед її теперішнім і майбутнім. Відповідальний вихователь передбачає наслідки своїх слів, своїх діл.

Оцінюючи результат, вчинок, властивість дитини, вказуйте не лише на те чим ви незадоволені, а скоріше на те, що вам подобається в ній, Не порівнюйте її з однокласниками з братиками чи сестричками. Діти усі різні!

Порівнюйте дитину в її динаміці - якою вона була вчора, якою є сьогодні, якою може бути завтра. Тобто, порівнюйте зростаючу особистість з самою собою Не ставтесь до дитини зневажливо. Зростаюча особистість повинна відчути свою значущість, навчитись поважати себе. Тільки за цієї умови з неї виросте людина з почуттям власної гідності, яка поважає тих хто її оточує.

Щоб комп'ютер не був шкідливим

Сьогодні важко уявити своїх дітей без комп’ютера. З його допомогою можна пізнавати навколишній світ дошкільникові, він може стати хорошим другом у приготуванні уроків школярам, про невичерпні можливості в пізнавальній і навіть науковій діяльності студентів годі і говорити. Але цей витвір людини не є досконалим.

При роботі на комп’ютері організм людини отримує певні навантаження, що характеризуються розумовою, зоровою і фізичною напругою, що може привести до порушення опорно-рухового апарату, ураження хребта – порушення постави, сколіозу, ураження променезап’ясткового суглоба – тунельного синдрому, артрозу, порушення зору – зорового синдрому. Технічний прогрес зупинити неможливо – комп’ютерів усе одно більшатиме. Тому таким важливим є виховання правильного, грамотного ставлення до новинок техніки.

Купуючи комп'ютер дитині, потрібно пам'ятати декілька корисних рекомендацій, дотримання яких знижують несприятливий вплив комп'ютера на здоров'я дитини:

1.      Монітор повинен відповідати міжнародним стандартам безпеки. Частота кадрової розгортки повинна бути не менше 70 Гц. На сучасному етапі кращими по безпеці визнаються монітори на рідких кристалах, системи LCD.

2.      Дитина до 6 років повинна проводити за комп’ютером не більше 10-15 хв. І то не щодня. Для дітей 7-12 років обмеження становить 20 хв. На день.. Старшим дітям можна сидіти за комп’ютером не більше години в день. Для дітей, що відносяться до групи ризику за станом зору, час, проведений біля комп’ютера, потрібно дозувати індивідуально. При цьому періодичність занять з дитиною повинна бути не більше 2-х разів на тиждень.

3.      Важливо, щоб на монітор не потрапляло світло і не падали відблиски від лампи.

4.      Комп'ютер повинен  встановлюватися в добре провітрюваному приміщенні, де регулярно проводиться вологе прибирання.

5.      Розміри комп’ютерного столу й стільця повинні відповідати зросту дитини. Екран потрібно розташувати так, щоб  по відношенню до центру дисплея погляд падав трохи зверху вниз, під кутом 10-20 градусів. Найкраще розташувати монітор на такій відстані, щоб дитина могла торкнутися до нього кінчиками пальців витягнутої руки.

6.      Крім виконання спеціальної гімнастики, потурбуйтеся про те, щоб дивлячись в монітор, дитячі очі не страждали від занадто яскравих кольорів екранної картинки.

Діти активно  пізнають світ. Але від користі до шкоди – один крок. Помірне перебування за комп’ютером поліпшує концентрацію уваги, занадто довге – погіршує.

Для того, щоб знизити до мінімуму шкідливий вплив комп’ютера, необхідно стежити, щоб діти дотримувалися таких правил:

Коли друкуєте, зап’ястя мають лежати на столі, а не нависати над клавіатурою зверху і не тягнутися до неї знизу. Пальці повинні бути плавно зігнуті над клавішами.

Не намагайтеся сидіти занадто прямо; просто відкиньтеся назад так, щоб вас добре підтримувала спинка стільця. Ноги твердо поставте на підлогу, зігнувши їх під прямим кутом.

Час від часу змінюйте положення тіла, це допоможе зберегти рухливість дисків хребта (профілактика остеохондрозу), крім того,  так знімається напруга в м’язах.

Регулярно відпочивайте від монітора. Час від часу відводьте очі й дивіться куди-небудь далеко перед собою.

Поради батькам для роботи з обдарованими учнями

Дитина - це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробацій, це не іграшка і не втіха, не "помічник" на старість.

Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.

Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.

Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.

Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.

Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.

Виховуйте дитину в гармонії з природою.

Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.

Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.

Радійте успіхам ваших дітей.

Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.

Пам'ятайте, що любов - це і турбота про інших.

Пам'ятайте, що проблеми дитини - це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де б вона могла знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються безглуздими.

Допомагайте дитині у формуванні її життєвих цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися власними справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

Допомагати дитині глибше пізнати себе. виявляти симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.